Спецпроект

Бездомний Музей історії Києва не хоче жити у башті

Музей історії Києва категорично проти розміщення експозиції та фондів музею у четвертій вежі Київської фортеці.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Розміщення музею у 4-ій вежі Київської фортеці не є розв'язанням проблеми закладу культури, оскільки ані площі, ані внутрішні приміщення вежі не придатні для розташування в них експозиції та фондосховища. Такої ж думки і колектив музею", - заявив Бригинець.

Депутат також наголосив, що крім цього, не враховано фінансування на проведення ремонтно-реставраційних робіт для пристосування цього приміщення під Музей та створення експозиції:

"Як нещодавно повідомило керівництво Київської фортеці, насправді, четверту вежу, яку публічно пообіцяли віддати Музею історії Києва, ніхто і не збирався віддавати музею. Насправді її планували передати в оренду одній із приватних компаній на 49 років. Таким чином, можна говорити про те, що київська влада, спекулюючи на темі бездомності Музею історії Києва, не лише не вирішує проблеми музею, а й намагається забрати з комерційною метою приміщення у інших закладів культури".

Нагадаємо, на останній сесії Київради 14 липня поточного року розглядалося питання стосовно розміщення Музею історії Києва та передачі Київської фортеці до державної власності.

Але представники Партії регіонів в Київраді, посилаючись на ініціативу голови КМДА О.Попова, перенесли ці питання на сесію 20 вересня 2011, аргументуючи, що ними буде винесено проект рішення про виділення приміщення для Музею історії Києва - IV башти комплексу Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.