Спецпроект

ВУЛИЦЮ УРИЦЬКОГО В КИЄВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА ЛИПКІВСЬКОГО

Мер Києва Леонід Черновецький підписав рішення Київради 2007 року про перейменування вулиці Мойсея Урицького у вулицю митрополита Василя Липківського.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Протягом 4 років рішення Київради про перейменування вулиці не підписувалося Черновецьким, - зазначив Бригинець. - Нарешті документ підписаний, і найближчим часом він буде обнародуваний і виконаний".

Процес присвоєння одній з центральних вулиць Києва (на масиві Солом'янка) імені митрополита Василя Липківського тягнеться з 1993 року, коли комісія Київради з питань перейменувань і пам'ятних знаків вперше розглянула питання щодо перейменування вул.Урицького на вул. В.Липківського.

На думку депутата, на карті міста "з'явиться ще один по-справжньому український символ і зникне вулиця, яка носила ім'я головного петроградського ЧКіста, людину, що вчинила злочин проти народовладдя - організувала розпуск Всеросійських установчих зборів, що цілком могли перетворити Росію в демократичну державу, а не комуністичну імперію".

Митрополит Василь (Липківський) - український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ′я, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919-1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.