На Львівщині сталася найбільша крадіжка ікон за роки незалежності

На Різдвяні свята у Львівській області скоєно резонансний злочин – із храму Вознесіння Господнього в селі Волиця-Деревлянська Буського району викрали чотири ікони пензля знаменитого митця XVII-XVIII століть Івана Рутковича.

Про це повідомляє ВВС.

Фахівці кажуть, що це найбільша крадіжка ікон в області за часи незалежності України, а міліція вже розпочала пошуки зловмисників.

За словами колекціонера Олександра Молодого, викрадені ікони мають величезну мистецьку та історичну цінність, бо твори Івана Рутковича були вершиною іконопису в Галичині і навіть в усій Україні того часу.

 Іконостас у Волиці - перший із відомих іконостасів Рутковича

"Це величезна втрата, бо іконостас у Волі Деревлянській є першою відомою і підписаною роботою такого кшталту Івана Рутковича. За мистецькою цінністю він поступається хіба знаменитому іконостасу з Жовкви, який вважають одним із шедеврів українського іконопису кінця 17-го століття. Якщо порівнювати, то за часи незалежності у Львівській області згоріли понад 80 старовинних дерев’яних церков. Але ці чотири ікони мають більшу мистецьку та історичну вартість, ніж втрачені храми", - наголосив експерт.

Колекціонер розповів, що під саме Різдво зловмисники зламали навісний замок у храм і спокійно викрали 4 ікони – Богородиці з дитям, Миколая Чудотворця, Господа Вседержителя та Вознесіння Господнього.

Жодної іншої охорони в храмі, який вважають пам’яткою національного рівня, не було. За словами Молодого, злодії хотіли викрасти ще й царські ворота, але з невідомих причин їм це не вдалося.

Украдена ікона Миколая

"Я був там учора і мушу сказати, що охорони там і далі немає, а в храмі ж іще залишилося 40 ікон", - говорить Олександр Молодий.

За фактом крадіжки уже порушено кримінальну справу.

Про це повідомили в секторі зв’язків із громадськістю ГУМВСУ у Львівській області. Як розповіли у міліції, заява про злочин надійшла вранці 7 січня – прийшовши у храм на Різдвяну службу, люди виявили крадіжку і одразу ж кинулися до міліції.

На місці побувала слідчо-оперативна група та експерти, які виявили певні речові докази. Як запевняють у СГЗ, оперативники активно розшукують зловмисників, що підняли руки на безцінні твори мистецтва.

Церкву у Волиці Руткович розписав у 1680-82 рр.

Щоправда, пошуки ікон можуть тривати роки й десятиліття. Експерт припускає, що злодії не діяли наосліп і знали, що крадуть. Відтак може статися таке, що викрадені ікони на довгі роки осядуть у якійсь приватній колекції і з’являться через десятки років в каталогах закордонних аукціонів.

Саме так трапилося з іще однією резонансною крадіжкою ікон зі сховищ у Вірменському соборі Львова, вчиненою 1984 року.

Тоді зловмисники викрали 22 ікони, з яких за гарячими слідами повернули 9 ікон, а ще три були виявлені набагато пізніше у різних збірках і повертали їх упродовж довгих років. Зокрема, ікону "Розп’яття з пристоячими" XV ст. вдова одного з російських колекціонерів повернула музеєві влітку минулого року.

Ще одна ікона перебуває у приватній колекції в Нідерландах, і переговори щодо її повернення тривають. Доля решти ікон так і залишається невідомою.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.