До ювілею Сковороди відкривають виставку

До 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди у Києві відкривається художня виставка "Людина на всі часи".

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 12 січня о 17:30 у галереї мистецтв імені Олени Замостян (вулиця Іллінська, 9 на Подолі).

Організптори заходу - Український фонд культури, Громадський організаційний комітет Великого проекту "Григорій Сковорода-300”, Національний університет "Києво-Могилянська академія, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка та інші.

До експозиції увійшли твори живопису, скульптури, графіки більш ніж двадцяти авторів: Леоніда Тоцького, Василя Перевальського, Феодосія Гуменюка, Василя Забашти, Валерія Франчука та інших.

Представлені експонати з Національного літературно-меморіального музею Сковороди з села Сковородинівка Харківської області, де похований  філософ, а також із селища Чорнухи, що на Полтавщині – батьківщини філософа.

У відкритті виставки візьмуть участь діячі культури, науки, представники громадських організацій, а також мистецькі колективи: "Галявські вечорниці” з с. Чорнухи, гурт "Роксоланія”  з Київського національного університету імені  Тараса Шевченка, студенти-актори театральної студії Києво-Могилянської академії.

Читайте більше про Григорія Савича: "Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів"

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.