У Могилянці говоритимуть про київський простір та історію

27 січня в рамках науково-дослідного семінару відбудеться круглий стіл "Сучасні рецепції "Київського тексту" в культурі: проблеми і здобутки".

Про що говоритиметься під час семінару:

- київський текст в літературі та культурі,

- образ Києва в образотворчому мистецтві, літературі та засобах масової інформації,

- археологія як складова культурного "простору" нашого міста,

- "мова" архітектури Києва,

- здобутки та "білі плями" києвознавства останніх десятиліть,

- екскурсія як практика "засвоєння" міської культури;

- практики повсякденності як складова міської культури Києва (традиції та новації).

Ці та інші питання обговорюватимуть в Могилянці протягом двох днів філологи, історики, філософи та культурологи з провідних українських університетів та наукових центрів.

Захід відбувається в рамках Днів Науки-2012 в НаУКМА та міжвузівського дослідницького проекту "Метрополіс-Київ".

Програма заходів:

26 січня, четвер

10:00-18:00 – Науково-дослідний семінар "Київ-як-текст"

Конґреґаційна зала Староакадемічного корпусу НаУКМА (вул. Сковороди, 2)

27 січня, п’ятниця

13:00-16:00 – Круглий стіл "Сучасні рецепції "Київського тексту" в культурі: проблеми і здобутки".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.