Спецпроект

Родичі жертв Волинської трагедії проти польського аналогу "Криївки"

Відкритий у липні в центрі міста Замостя бар "Слава" не сподобався нащадкам жертв Волинської трагадії через гасло "Слава Україні!" і тризуб, розміщені над входом у заклад громадського харчування.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

В меню бару, розташованого на території Старого міста - галушки, борщ, грінки зі смальцем, піцци "Львівська", "Козацька" і "Євро-2012".

Над входом висить напис "Слава Україні", що дуже обурює Яніну Каліновську, голову замостського "Товариства пам'яті поляків, убитих на Волині".

"Те гасло було закликом українських націоналістів з ОУН-УПА на чолі з Бандерою до масових, кривавих убивств поляків на Волині, землях Замостя і не тільки", - говорить Каліновська.

У листопаді товариство Каліновської звернулося до мера Замостя щодо "усунення українських символів з бару на вулиці Соляній", щоб "придушити народження українського націоналізму".

Вхід до бару. Фото: mmzamosc.pl

Власник бару "Слава" Павел Левенда говорить, що в назві закладу немає жодних націоналістичних мотивів: "Наша кнайпа об'єднує поляків та українців". За словами Левенди, польські туристи, які відвідують Замостя, теж задоволені баром і його атмосферою.

Всередині закладу - стилізовані прикордонні стопи, дерев'яний пост українського прикордонника, народне вбрання, вишиванка, а на стіні намальовано тризуб.

Герб України теж ображає Каліновську: "Для нас він завжди асоціюватиметься з вилами, якими убивали поляків".

Мер Замостя досі не відповів на листа родичів жертв польської трагедії.

Тами часом на сайті "Ґазети Виборчої" стартувало опитування "Чи вважаєте ви, що гасло "Слава Україні" і тризуб ображають національні почуття поляків?".

Станом на сьогодні 65% відповіли "Так. Власник бару в Замості має мати більше такту" і 32% - "Ні. То тілько елемент облаштування бару. Давайте зберігати здоровий ґлузд".

Нагадаємо, у жовтні 2010 року нардеп від ПР Олег Царьов заявив, що львівський ресторан "Криївка" треба закрити "за розпалювання міжнаціональної ворожнечі".

Читайте на "Історичній Правді" про Волинську трагедію

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.