Пожежа в унікальному соборі на Одещині відновилася. Агафенгел молиться

Пожежа у Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області розгорається з новою силою і станом на 14:00 її площа склала близько 400 квадратних метрів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на центр громадських зв'язків Головного управління МНС України в Одеській області.

У відомстві додали, що для координації роботи рятувальників на місце події виїхав начальник ГУ МНС України в Одеській області Володимир Боделан.

У прес-службі Одеської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) повідомили, що вогонь продовжив своє поширення дахом собору. Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел благословив пожежників на боротьбу з вогняною стихією і молить Бога про те, щоб вогонь завдав якомога менше шкоди храму.

Падіння бані собору

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але все ж ще не згашена остаточно.

З вогнем борються 9 пожежних підрозділів з Болграда, Ізмаїла і Рені. Крім того, залучені військовослужбовці дислокованої в Болграді 12-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України, які, за даними Міноборони, змогли врятувати з собору основні матеріальні і культурні цінності.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.