Анонс: презентація "Політичної енциклопедії"

27 січня о 12:00 у приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАНУ (вул. Кутузова,8) відбудеться презентація видання "Політична енциклопедія".

 

Видавці зазначають, що це перше в Україні енциклопедичне видання, покликане створити всебічне та ґрунтовне уявлення про стан сучасної політичної науки, її категоріальний апарат, про загальноприйняті та альтернативні теорії та підходи.

Читачі мають змогу ознайомитися з ідеями найвидатніших представників політичної думки, зрозуміти місце і роль відомих гравців на політичній арені, глибше осягнути сучасні політичні тенденції. Авторами статей є близько 300 фахівців з України, Росії, Польщі, Канади, США.

Енциклопедія готувалася на базі відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, де було створено робочу групу. Редколегію очолили академік НАНУ Юрій Левенець і доктор історичних наук Юрій Шаповал.

Підготовка книги тривала майже чотири роки і до неї були залучені не лише політологи, а й філософи, історики, правники, соціологи, психологи, демографи, мистецтвознавці та інші фахівці.

Напрями, з яких склалося видання: методологія і теорія політичних досліджень; політичні мислителі, ідеї, течії; державні та адміністративні інститути, в яких формалізовані владні відносини; політично навантажені соціальні практики в різних країнах та політичні актори; національні та регіональні політичні дослідження.

Значне місце відведено українській політичній думці, яка тривалий час або була під забороною, або була маргіналізована з огляду на певні (політико-ідеологічні) обставини. Тим часом вона являє собою цікавий, своєрідний і цінний предмет досліджень, який ще потребує пильної уваги не одного покоління дослідників і який ще потрібно належним чином вписати у контекст світової політичної думки.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.