Єпископи УГКЦ проголосили рік патріарха Сліпого

Під час Синоду єпископів Української Греко-католицької церкви, який відбувся 8-9 лютого у Брюховичах під Львовом, було відкрито рік пам’яті патріарха Йосипа (Сліпого).

 

Заходи з ушанування приурочені до 120-ої річниці від народження очільника УГКЦ, яке відзначатиметься 17 лютого.

"Патріарх Йосип - живе втілення долі української Церкви і нашого народу в ХХ столітті, - йдеться у посланні Синоду УГКЦ. - Його, як і багатьох інших, було незаконно позбавлено свободи (18 років ув’язнення) збиратися з одновірцями. Його, як і мільйони українців, прирекли на тортури у катівнях НКВД/КГБ і на мучеництво в ГУЛАГу".

Агентурна справа "Ходячие". НКВД проти УГКЦ

На думку єпископів, погляди патріарха Йосипа на національну єдність і сьогодні "стають дороговказом", оскільки й зараз брак єдності знову стає "нашою національною бідою, коли народ штучно ділять за регіональними, історичними, мовними й культурними ознаками".

 

У посланні стверджується, що саме завдяки патріархові Йосипу УГКЦ в діаспорі не просто вижила, вона стала світовою церквою.

У листопаді 2011 року Верховна Рада відмовилася розглядати постанову про святкування 120-річчя Йосипа Сліпого на загальнодержавному рівні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.