У Харкові відкривається виставка про Леся Курбаса

Виставка "Лесь Курбас – розстріляний геній українського театру" працюватиме з 24 лютого до 16 березня в Харківському літературному музеї.

Про це повідомляє офіційний сайт Харківської міської влади.

Експозицію підготовано до 125-річчя від дня народження відомого українського режисера, актора, теоретика театру.

На виставці презентують паспорт Леся Курбаса з його фото під час арешту, заяву-"зізнання" у приналежності до "Української Визвольної Організації", афішу Червонозаводського театру сезону 1932–1933 років, а також експонати, що надійшли до Літературного музею нещодавно.

Зокрема, це фотоальбом Марії Травінської (Недогарко), акторки "Молодого театру", а потім "Березоля", що його зберіг харківський актор і режисер Анатолій Стародуб. Частину фотографій ніколи не оприлюднювали, решта – маловідомі.

На відкриття виставки 24 лютого запрошено театрознавців та літературознавців для розмови про творчий шлях Леся Курбаса та його вплив на подальший розвиток української культури, зокрема сучасного мистецтва сцени.

Початок заходу - о 14:00.

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.