Музей "Український Дім" хочуть перетворити на ресторан

Музейний заклад "Український дім" хочуть перетворити в ресторан - відповідний проект перебудови, надбудови і добудови пам’ятки культурної спадщини розглядався на секції містобудівної ради Києва.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Проектом передбачені добудова частини "Українського дому", створення підземного входу з Європейської площі та прибудова нового корпусу між спорудою та Володимирською гіркою, - зазначив депутат. - Також проект перебудови передбачає зведення перекритів між поверхами, що зруйнує єдиний простір в середині будівлі".

За словами Бригинця, представники власника (Державне управління справами) мотивують необхідність перебудови тим, що утримувати споруду в такому вигляді нерентабельно - мовляв, багато обсягу і мало площі.

Крім того, за словами власників, в "Українському домі" ніде влаштовувати президентські банкети під час проведення в ньому важливих подій.

За словами депутата, члени містобудівної ради, які категорично не сприйняли цей проект, підказали Державному управлінню справами, що банкетний зал для VIP-ів можна влаштовувати в споруді, що будується на схилах Дніпра для президентського вертолітного майданчика.

"Ще одним кричущим злочином в цьому проекті є знищення Володимирської гірки, - сказав депутат. - Навіть радянські забудовники доступними їм способами намагались відокремити цю споруду, яка була Музеєм Леніна, від гірки, щоб не знищити її остаточно. Нинішні забудовники готові на все".

Український Дім споруджено в 1978-1982 рр. за проектом архітекторів Головкиївпроекту лауреата Державної премії СРСР Вадима Гопкала (керівник групи), Вадима Гречини, Володимира Коломійця, Л.І.Філенка.

В 1985 році автори проекту споруди та її художнього оформлення були удостоєні Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка.

Будинок спочатку призначався для розміщення Київської філії Центрального музею В.І.Леніна, створеної 1938 року, яка до переїзду 1982 року на Європейську площу містилася в будівлі колишнього Педагогічного музею (тепер Київський міський будинок вчителя).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.