ФБР вважала Чарлі Чапліна "головним комуністом Голлівуду"

Влада США підозрювала актора Чарлі Чапліна в "комуністичному минулому" і зверталася до британських спецслужб із проханням зібрати на актора компромат з метою позбавлення його права перебування в США.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на британську газету "Індепендент".

Згідно з розсекреченими в п'ятницю файлами британської розвідслужби МІ-5, американський уряд звернувся в 1952 році до Лондону - з проханням знайти підозрілі факти про минуле великого актора, на підставі яких США могли б заборонити йому повернутися на свою територію.

Саме тоді Чаплін перебував не в США, а на батьківщині - у Великобританії.

Американська влада рекомендувала британським колегам знайти старі документи й паспорти Чапліна, в яких могли міститися позначки про поїздки в Радянський Союз.

Судячи з розсекречених документів, глава ФБР Едгар Гувер називав Чапліна "головним голлівудським комуністом".

Чаплін виконує роль Аденоїда Хінкеля у власному фільмі "Великий диктатор" (1940)

Але МІ-5 не вдалося навіть виявити свідоцтво про народження Чапліна, на підставі якого британські спецслужби зробили висновок, що актор або взагалі народився не в Британії, або раніше носив інше ім'я. Висловлювалося навіть припущення, що Чарлі народився у Франції.

Зрештою США оголосили, що якщо британцям так і не вдасться знайти компромат на Чапліна, його позбавлять візи у зв'язку з "аморальним особистим життям", оскільки він був викритий у позашлюбних зв'язках і історії з абортом.

Коли Чаплін дізнався, що його позбавили американської візи, він оселився у Швейцарії і не повертався в США аж до 1972 року. Зірку німого кіно також позбавили у Великобританії звання лицаря, яке було повернуто йому тільки в 1975 році.

У 1958 році, коли стеження за Чапліним усе ще тривала, МІ-5 написали американським колегам, що, можливо, акторові симпатичні деякі ідеї комунізму, проте вони не мають нічого спільного з активними кроками в цьому напрямку.

Чарлі Чаплін народився 16 квітня 1889 року у Великобританії. Він став кінозіркою вже в 1910-ті, коли знімався у комедійних фільмах і короткометражках в США. Великий актор помер у Швейцарії в 1977 році.

Загадка його народження, можливо, була розв'язана торік, коли було знайдено лист, в якому стверджувалося, що Чаплін народився в циганському таборі неподалік від Бірмінгема (Британія).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.