У Херсоні легалізували пам'ятну дошку на честь українського руху

Сьогодні на засіданні виконавчого комітету Херсонської міської ради було ухвалено рішення про встановлення меморіальної дошки товариству "Українська Хата" (вул. Суворова, 34).

Про це повідомляє "Український Херсон".

Нагадаємо, що дошка була урочисто відкрита 22 січня 2012 року.  Новий пам’ятний знак присвячений першому у Херсоні українському суспільно-політичному товариству “Українська Хата”.

Однак уже наступного дня дошку викрали. За словами журналістів, згодом з'ясувалось, що меморіальну таблицю зняла директор "Укрсиббинка" (відділення №232 винаймає приміщення у будинку, де встановлена дошка) Олена Лукомська, мотивуючи свій вчинок тим, що дошка "пропагує фашизм".

"Укрсиббанк" та його працівники відмовилися принести вибачення за свої дії, стверджує видання.

Невдовзі дошку буде повернуто на її законне місце. 

Товариство “Українська Хата” виникло в Херсоні у 1917 році та мало на меті розвиток української культури. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії. 

Фашизм - політична доктрина крайнього, радикального шовінізму, яка набула поширення у Європі у 1930-х роках. 

"Укрсиббанк" - дочірня структура французької фінансової групи BNP Paribas.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.