Київ відмовився взяти у власність головного Леніна країни

Комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась від пропозиції КМДА прийняти пам’ятник Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка до комунальної власності міста Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Будь-які дії влади навколо пам’ятника Леніну, як на мене, це провокація влади спрямована на те, щоб відволікти киян від проблем міста і країни, - вважає депутат. - Краще киянам забути і не звертати на нього уваги. Тому будь-які рішення Київради щодо цього меморіального об’єкту – недоречні".

Нагадаємо, на засіданні постійної комісії Київради з питань культури та туризму розглядався проект рішення Київради "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва пам’ятника В.І. Леніну на бульв. Тараса Шевченка у Шевченківському районі м. Києва".

Пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка є свого роду "головним Леніним країни", оскільки саме тут проводить офіційні заходи Компартія. Монумент кілька разів вандалізували і зараз його охороняють активісти КПУ.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.