Львів'яни не поспішають консультуватися щодо реставрації історичних будинків

Уже два роки німецькі експерти консультують львів’ян щодо реставрації будинків в історичній частині міста, але наразі такими послугами скористалися одиниці.

Про це повідомляє "Львівська Пошта".

Окрім програми співфінансування реставрації дерев’яних вікон та брам, у Львові більш ніж два роки діють безкоштовні консультації з реставрації та ремонту будинків у старій частині міста, організовані німецьким товариством технічної співпраці GIZ та Львівською міськрадою.

Їх надають фахові архітектори з Німеччини не лише міським музеям та церквам, а й мешканцям будинків, які є пам’ятками архітектури. Однак, якщо програмою співфінансування скористалися сотні львів’ян, то про безкоштовні консультації від архітекторів GIZ знає далеко не кожен.

 

Як розповіла “Пошті” Софія Лужна, офіс-менеджер GIZ, переважно за фаховими консультаціями звертаються музеї та церкви Львова.

“Наші фахівці з Німеччини надавали консультації церкві Свв. апостолів Петра і Павла, Вірменській церкві, природничому музею та Будинку вчених. Звертались до нас і з Оперного театру, – каже Софія Лужна. – Попри це, були й приватні запити від мешканців, які хочуть відреставрувати певні елементи своїх будинків у старій частині міста”.

Безплатні поради від німецьких архітекторів отримав львів’янин Сергій Береза, що мешкає в будинку на вул. Донцова.

Спершу чоловік хотів реставрувати дерев’яні вікна в рамках програми співфінансування, однак виявилось, що вулиця, на якій він мешкає, не входить у проектну зону.

“Наш будинок – пам’ятка архітектури, тому ми не хотіли замінювати вікна, а вирішили відреставрувати їх. Ми попросили експертів GIZ про безплатну консультацію. Вони надали інформацію про вартість робіт, допомогли підібрати матеріали і порекомендували реставраторів”, – розповів Сергій Береза.

На думку Мар’яни Борик, асистента проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста”, програма безкоштовних архітекторських консультацій не набула популярності серед мешканців Львова через малу кількість ОСББ у Львові і небажання львів’ян гуртуватись навколо будинкових проблем. Ще одна причина – значна частина мешканців не знає про цю програму.

“Здебільшого люди звертаються стосовно реставрації дерев’яних вікон та брам. Наразі в нас є 400 таких запитів, однак ми зараз на 157-му. Ситуація склалась так, що попит перевищує наші можливості, – розповіла “Пошті” Мар’яна Борик. – Натомість запитів на безкоштовні консультації було лише 20. Відсутність попиту на консультації зумовлена тим, що у Львові є небагато ОСББ. Відповідно, кожна окрема людина, яка живе у своїй квартирі, не цікавиться тим, як реставрувати будинок, відновити сходи чи дах”.

“Коли надходить запит від мешканців, наш німецький експерт оглядає об’єкт, а пізніше робить письмовий звіт, — розповіла Софія Лужна. — Цей документ існує як в українському, так і в німецькому варіанті. Установи або приватні особи, які до нас звертались, отримують його вже через кілька днів. На безкоштовних консультаціях архітекторів GIZ можна одержати інформацію про орієнтовну вартість робіт, а також рекомендації стосовно вибору матеріалів та майстрів-реставраторів”.

Архітектори GIZ допоможуть порадами під час реставрації дерев’яних вікон і брам, відновлення сходових кліток, ремонту будинку чи даху. Однак на прихід фахівця мешканцям доведеться почекати. Адже, за словами Софії Лужної, німецький експерт буває у Львові лише раз на два тижні.

Нагадаємо, у травні 2011 року у Львові відбувся тренінг для ковалів, як реставрувати металеві частини історичних будинків.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.