Анонс: бал-маскарад історичного танцю XVI-го сторіччя

17 березня 2012 року у залі Національного музею українського народного декоративного мистецтва Театр історичного танцю “Al’entrada” влаштовує бал-маскарад у стилістиці італійського Відродження: “Trionfo di Maschere” (Тріумф маски).

За словами організаторів, метою даного заходу є відтворення світських традицій Європи XVI ст., зокрема бальної культури цього періоду.

Для створення атмосфери історичного балу заздалегідь проводилися заняття з танцю, шилися костюми, вивчався історичний матеріал.

Особливого шарму заходу надаватиме присутність на балу музикантів – ансамблю старовинної музики “Хорея Козацька”, які будуть акомпанувати танцівникам.

Основною вимогою для учасника є наявність історичного костюму XVI ст. або вбрання минулих епох, яке б гармонічно поєднувалося з карнавальною стилістикою, та карнавальної маски.

Гостями балу є здебільшого активна молодь, яка цікавиться історією та культурою. Кількість учасників заздалегідь обмежена організаторами до 50 осіб, враховуючи розміри та специфіку імпровізованої бальної зали колишнього будинку митрополита, а нині музею.

Глядачі в залу не допускаються, проте можна спостерігати за дійством з балконів, придбавши звичайний музейний квиток.

Час і місце: 17 березня 2012 року, з 12:00 до 15:00. Національний музей українського народного декоративного мистецтва (Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 29).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.