У "Тюрмі на Лонцького" розкажуть про Музей Варшавського повстання

У Львові під час чергової лекції з циклу "Тоталітарне минуле в музеях" розкажуть про музей Варшавського повстання.

 Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

У 2002 році у столиці Польщі було відкрито унікальний музей, повністю присвячений одній події — Варшавському повстанню, яке 1 серпня 1944 року підняли бійці Армії Крайової. Вони хотіли завдячувати своєю свободою тільки собі.

Лекцію "Музей Варшавського повстання: розповідь про одну подію" прочитає Олеся Ісаюк, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка та Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі.

• перебіг повстання та створення музею

• експонування історії однієї події

• способи демонстрації свідчень епохи та передачі атмосфери 

Час і місце: 19 березня 2012 року, понеділок о 17:00. Національний музей "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1

Це черговий захід циклу семінарів "Тоталітарне минуле в музеях" в рамках проекту "Досвід подолання наслідків тоталітаризму", організаторами якого є Центр досліджень визвольного руху та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Мета проекту - вивчення практики країн Східної Європи у подоланні наслідків тоталітаризму в різних сферах суспільного життя: національна пам'ять, політика, освіта та культура.

Варшавське повстання — одна з важливих в історії Другої світової війни подій, яка стала героїчним прикладом безнадійного опору одного окремо взятого міста.

Після поразки повстання, Варшава була повністю стерта з лиця землі, а її мешканці перевезені до таборів інтернованих. Бійці Червоної армії вступили у Варшаву тільки наприкінці січня 1945 року, по суті, на руїни. 

Творці Музею поставили собі за мету розповісти не тільки про саме повстання, а й про атмосферу того часу, умови життя окупованої Варшави. Тому експозиція Музею багатошарова — відвідувач по черзі проходить крізь частини експозиції, присвячені рокам окупації Варшави, власне повстанню та подіям, пов’язаним із повстанням.

Музей Варшавського повстання є прекрасним прикладом того, як за допомогою сучасних технічних засобів відтворити подію, яка не залишила по собі майже жодних матеріальних залишків.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.