Музей Булгакова поки що не припинив роботу через ремонт узвозу (ОНОВЛЕНО)

З сьогоднішнього дня припинив свою діяльність Музей Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, 13. Але потім знову запрацював.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив музею.

За словами депутата, причиною закриття музею є ремонт Андріївського узвозу.

Бригинець зазначив, що колектив музею Булгакова місяцями збирав заявки на екскурсії в період весняних канікул з усіх шкіл країн Києва, України та СНД, а "тепер замовлені екскурсії доводиться скасовувати невідомо до якого періоду, адже дату, коли музей знову почне працювати, влада не називає".

Як повідомляє прес-служба Олександра Бригинця, незважаючи на обіцянки будівельників заблокувати вхід до Музею Булгакова, цього на щастя поки не сталося.

Оновлено о 16:45:

Завдяки активній позиції громадськості та ЗМІ, будівельники не перекрили вхід до музею і заклад, хоч і знаходитися під загрозою закриття, все ж таки працює.

Директор Музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі закликає активно відвідувати музей цими днями, поки він ще відчинений.

Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова — будинок-музей в м. Києві, в якому письменник жив з дружиною та мав свою лікарську практику.

У 1989 році Київський виконком ухвалив рішення про створення Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Два роки тривали реставраційні роботи. А 15 травня 1991 р. двері музейного закладу вперше відкрилися для відвідувачів.

Сучасний музейний заклад перебрав на себе і функції будинку з вул. Воздвиженської, 10 в Києві, де народився майбутній письменник, бо той уже зруйнували.

У лютому Бригинець повідомляв, що через ремонт Андріївського узвозу будинки на вулиці зазнають руйнувань.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.