Голова українських пошуковців пішов працювати в уряд

Голова правління Всеукраїнського громадського об’єднання пошукових організацій "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін став відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при КМУ

Про це йдеться у змінах та доповненнях, внесених до постанови КМУ про склад комісії.

За новою редакцією документу, до складу комісії введено голову, який буде виконувати у ній обов’язки відповідального секретаря.

Окрім того, до нового складу комісії введено першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, заступника директора Українського інституту національної пам’яті, представника Національної академії наук, голову Української спілки ветеранів Афганістану, представників ради Організації ветеранів України, інших державних та громадських установ.

Посада голови Комісії закріплена за міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України – нині це Анатолій Близнюк. 

Коментуючи своє призначення на нову посаду, Жилкін відзначив: "Уперше за 20-років Незалежності держава доручила таку відповідальну посаду саме пошуковцям".

Як сподіваються пошуковці, нові призначення змусять державні органи, покликані підтримувати пошуковий рух, приділяти більш пильну увагу проблемам пошуковців та активніше з ними взаємодіяти.

Зокрема, це стосується ухвалення та виконання регіональних програм з увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, які нині існують лише в декількох областях України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.