УІНП ШУКАЄ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЗНИЩЕНІ НАЦИСТАМИ СЕЛА

Український інститут національної пам'яті звертається до громадян, громадських об'єднань і державних установ України з проханням надати інформацію про акти масового терору гітлерівців проти мирного населення.

Про це йдеться у зверненні УІНП, яке є в розпорядженні "Історичної Правди". Наводимо його повністю:

Шановні співвітчизники!

В Україні на державному рівні вшановується трагедія містечка Корюківка Чернігівської області, де 1-2 березня 1943 р. гітлерівські нелюди знищили близько 7000 мирних громадян.

Корюківський злочин проти людяності за масштабом став найбільшим за кількістю одночасних жертв на окупованій території тодішнього СРСР.

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії" та Постанови Верховної Ради України "Про вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни"  в Україні тривають відповідні громадські, меморіальні та наукові заходи.

Зокрема, Українським інститутом національної пам’яті ведеться робота з підготовки науково-довідкового видання – анотованого покажчика знищених окупантами сіл України.

Корюківка - забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко

Для максимально повного виявлення та увічнення відомостей про страждання наших предків, земляків, ми запрошуємо до співпраці усі державні установи, громадські об’єднання, краєзнавців та громадян України.

Просимо усіх небайдужих до пам’яті українського народу надсилати до Українського інституту національної пам’яті достеменно відому Вам інформацію про села України, де під час війни гітлерівцями, їх союзниками й поплічниками було вчинено акти масового терору проти мирного населення.

При цьому просимо зазначати (у мірі наявності відомостей), дані про розташування села, дату трагедії, виконавців злочину з боку окупантів, кількість населення села та кількість жертв каральної акції, іншу інформацію, що має істотне значення для увічнення пам’яті безневинних жертв нацизму.

Будемо вдячні і за інформацію про дату засування села, наявність пам’ятників (інших меморіальних споруд) в пам’ять про жертв трагедії воєнних часів, а також посилання на джерела наданої інформації.

Зі своєї сторони, Інститут належно відзначить у виданні тих, хто надав посильну допомогу у вшануванні пам’яті про знищені села України, адже на сьогодні, на жаль, відсутні точні дані навіть про їх кількість.

Соборною працею над цією шляхетною справою ми віддамо данину нашої світлої пам’яті невинно убієнними предкам, вшануємо жертв лихоліття на Українській землі.

Відомості просимо надсилати на адресу: ksm@memory.gov.ua,

або поштою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Контактні телефони: (044) 281-08-92, 281-08-88.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.