Норвегія дала 500 тисяч євро на львівське "Пирогово"

Норвегія виділила більше 0,5 мільйона євро на проект ЮНЕСКО з благоустрою Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" у Львові.

Про це повідомляє УНІАН.

На думку ЮНЕСКО, на тлі зростаючого безробіття, втрати національних традицій, погіршення якості шкільної освіти музей може зіграти найважливішу роль у справі збереження культурно-історичної спадщини, просвітництва та освіти.

Проект передбачає, що, спираючись на аналогічний досвід з відновлення Етнографічного музею під відкритим небом у Тбілісі (Грузія), ЮНЕСКО разом з міською радою Львова приступили до першої фази проекту, у рамках якої будуть вжиті заходи щодо поліпшення стану архітектурних споруд, колекцій, а також заходи з освіти населення.

Львівський музей народної архітектури та побуту, відомий як “Шевченківський гай”, займає майже 60 гектарів і включає 124 об`єкти, у тому числі житлові будинки та церкви, привезені з різних районів України.

Як повідомлялося, у серпні 2011 року Кабінет Міністрів виділив Міністерству культури 48,6 млн гривень на ремонт пам`ятників, музеїв та закладів культури.

У вересні 2011 року Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.