Закарпатська влада шанує фашиста та антисеміта?

Один із читачів "Історичної правди" надіслав скандальну новину із Ужгорода. Там у будівлі Закарпатської облдержадміністрації вивішено портрет Міклоша Козьми призначеного регентським комісаром (губернатором) окупованої в 1939 р. Карпатської України.

 

Міклош Козьма - угорський політик, міністр внутрішніх справ у профашистській Угорщині у 1935-1937 рр., недовгий час - міністр оборони.

Учасник Першої світової війни. Багаторічний соратник диктатора Міклоша Горті. З 1922 року і до смерті був главою Magyar Távirati Iroda - угорського агентства новин.

Був прихильником ідеї анексії Закарпаття, яке в міжвоєнний час входило до складу Чехословаччини, до складу Угорщини. Керував підготовкою бойовиків, які нелегально переходили кордон Карпатської України і здійснювали терористичні акти проти влади та українського населення.

Всі статті за тегом Карпатська Україна

Козьма був відкритим антисемітом, після окупації Закарпаття в 1941 році організував депортацію більше 10 тисяч закарпатських євреїв у район Кам'янця-Подільського, де всі вони були розстріляні.

Помер Козьма у грудні 1941 року в Ужгороді, який гортисти називали Унгвар, у віці 57 років. А на портреті Козьми в будівлі Закарпатської ОДА написано, що він працював до 1942-го. Цікаво буде почути пояснення ужгородських "проффесіоналів" від історії - навіщо це зроблено...

Спецпроект "Голокост від куль"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.