Янукович наказав згадати депортованих під час операції "Вісла"

Президент України доручив підлеглим провести заходи до 65-ої річниці примусового переселення етнічних українців із південно-східних регіонів Польщі під час операції "Вісла".

Про це повідомляє офіційний сайт голови держави.

Прем'єр-мініструАзарову та головам західноукраїнських областей доручено у квітні цього року провести жалобні заходи і впорядкування пам'ятників і пам'ятних знаків українцям, які стали жертвами депортацій у XX столітті.

Міністр закордонних справ Грищенко, міністр освіти Табачник і міністр культури Кулиняк мають організувати міжнародну наукову конференцію, присвячену 65-м роковинам операції "Вісла", а також проведення круглих столів і виставок фото- та архівних документів на тему депортації 1947 року.

Головам усіх держадміністрацій країни доручено забезпечити проведення в закладах культури та навчальних закладах тематичних уроків, лекцій, бесід про події, пов'язані з операцією"Вісла".

Міністру Грищенку також доручено у квітні разом із польською стороною опрацювати питання щодо надання президентами України та Польщі підтримки у здійсненні заходів за ініціативою українців у Польщі.

Голові Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдіновичу доручено у травні забезпечити висвітлення відповідних заходів.

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі.

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Основною метою акції було позбавити УПА соціальної бази.

У січні цього року повідомлялося, що Янукович і президент Польщі Коморовський зроблять спільне звернення про історичне примирення українців і поляків. Звернення планувалося приурочити до 65-річчя операції "Вісла".

Читайте на "Історичній Правді":

про операцію з депортації українців "Вісла"

про останній обмін територіями між УРСР і Польщею

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.