У Львові презентували альманах про українців у поході Наполеона 1812 року

Львівський мілітарний альманах "Цитаделя" презентуватиме у Львові спеціальний випуск альманаху, присвячений діям допоміжного корпусу князя Карла Філіпа Шварценберґа під час Російського походу 1812 року.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

Австрійський допоміжний корпус, який розпочав свій похід у червні 1812 року із Львова і до якого зголошувалися, зокрема, й українці Галичини, був задіяний для прикриття з півдня Великої армії Наполеона і вів дії проти армій російських генералів Тормасова і Чічагова на території Південної Білорусі та Північної України, отримавши кілька перемог.

У презентації взяв участь нащадок командира корпусу - перший зам голови уряду та міністр закордонних справ Чеської республіки Карел Шварценберг, співробітники посольства Чехії у Києві та генконсульства у Львові, представники наукової громади міста.

 Обкладинка спецвипуску

Організатори заходу: Львівський мілітарний альманах "Цитаделя", Львівський інститут міліарної історії, видавництво "Астролябія", генеральне консульство Чеської Республіки у Львові.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.