Google присвятив стартову сторінку винахіднику "блискавки". ВІДЕО

На честь дня народження Гідеона Сундбека, який винайшов застібку "блискавку", компанія Google на своїй стартовій сторінці зобразила інтерактивний "зіпер".

Про це повідомляє bigmir.

Традиційний логотип компанії на головній сторінці порталу замінений заставкою, на якій зображено два шматочки тканини з вишитим словом Google, з'єднаних рухомою "блискавкою".

Шведський інженер Гідеон Сундбек народився 132 року тому 24 квітня 1880-го. Свій винахід він запатентував 29 квітня 1913 року в США. 

Перший прототип "блискавки" був створений у 1891-му Віткомбом Джадсоном із Чикаго. Він виглядав як ряд гачків з одного боку і петельок - з іншого, які зачіпляли за допомогою спеціального напрямного ключа (щоб їх розчепити, ключ треба було перевернути).

Витрати на таку застібку були надто великими, але Сундбек замінив гачки зубцями - і вийшла "блискавка". Новий виріб викликав інтерес і у військових, і в цивільних, і до 1923 року набув широкого поширення.

Остаточну перемогу блискавка здобула в 1937 році, коли герцог Віндзорський вибрав її як застібку для брюк.

Зазначимо, що Google змінює традиційний логотип на головній сторінці свого пошуковика до свят, а також знаменних дат.

Раніше Google робив заставки, присвячені Дню Незалежності України і ювілею Івана Котляревського.

Читайте також: Google зробив заставку, присвячену уродженцю Львова. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.