Спецпроект

УПА треба вивчати в порівнянні з іншими визвольними рухами — професор Гарварду

В Українському науковому інституті Гарвардського університету відбулася презентація книги Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942—1947".

Тему польсько-української війни в роки Другої світової обговорювали також і в Нью-Йоркському університеті, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В цих закладах історик Володимир В’ятрович презентував свої дослідження — книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" та упорядковане двотомне зібрання "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

Заступник директора Українського наукового інституту Гарвардського університету Любомир Гайда відзначив в обговоренні: "Якби тема УПА і тогочасних подій на Україні вивчалася в порівняльному аспекті з іншими світовими подіями, це би зняло напругу, яка досі існує над студіями на цю тематику. Наприклад, історії визвольних рухів Ірландії чи Ізраїлю".

Володимир В’ятрович, який писав книгу, працюючи над архівом Миколи Лебедя в Гарвардському університеті, додав, що опубліковані ним півтисячі невідомих раніше документів про ці події з архівів СБУ, Гарвардського університету та ЦДВР мають змінити академічну дискусію, щоб вона опиралася на документальні свідчення сторін війни, а також третіх її учасників — німецьких та радянських військ.

Дискусія на цю тему відбулася і в рамках семінару "Спадщина Української повстанської армії в історичних працях (1942-1950)" у Нью-Йоркському університеті.

На семінарі, організованому Центром американсько-українських відносин, також виступили: старший науковий співробітник Інституту етнології Національної академії наук України Оксана Кісь, науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України Оксана Юркова, старший науковець Шкільної ради штату Пенсильванії Ігор Мірчук, голова Світової конференції українських державницьких організацій Аскольд Лозинський.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.