Парламентарі Канади хочуть дізнатися більше про "справу істориків"

Сьогодні представники Постійного комітету з питань закордонних справ та міжнародного розвитку Канади зустрінуться з істориком Русланом Забілим, якого СБУ звинувачує в розголошенні державної таємниці при написанні історичних праць про УПА та історію репресій.

 

Вони прибули в Україну для моніторингу стану дотримання прав людини, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Канадці зустрінуться із представниками Комітету закордонних справ ВРУ, Міністерства закордонних справ, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, ЦВК, Уповноваженим ВРУ з прав людини, з громадськими організаціями та правозахисниками.

До складу делегації парламентського комітету входять члени уряду і парламенту Канади, а також представники української спільноти.

У Львові 17 травня відбудеться зустріч, на яку запрошено директора Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого.

Під час наради члени моніторингової місії ознайомляться із ситуацією з кримінальною "справою істориків", відкритою Службою безпеки України у вересні 2010 року.

Нагадаємо, що СБУ затримала і 14,5 годин допитувала Руслана Забілого, вилучивши в нього комп’ютер з електронними копіями документів та науковими працями з історії визвольного руху та політичних репресій.

Після обшуків і конфіскацій, проведених у музеї в червні минулого року, СБУ наклала на кримінальну справу гриф "цілком таємно".

Сьогодні справа ще не закрита, а комп’ютери з історичними документами не повернуто.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.