Митники вилучили 33 старовинні монети. ФОТО

Митники спільно з прикордонниками виявили факт можливого незаконного переміщення через митний кордон України 33 старовинних монет, що можуть становити історичну та культурну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

Монети виявили під час митного контролю та оформлення багажу пасажирів авіарейсу "Харків-Відень". Громадянин Канади самостійно обрав спрощений режим митного контролю - "зеленого коридору".

Проте під час проходження валізи громадянина через рентген виявилось, що чоловік серед особистих речей приховав монети у великій кількості.

Серед одягу, у пластиковій коробці, разом із сучасними монетами, що значно ускладнювало виявлення, були виявлені 33 монети білого і жовто-коричневого кольорів, які мають ознаки історичної цінності.

Фото Держмитслужби

Монети датовані XVIII, XIX, XX століттям та випущені у часи Російської імперії, Латвійської Республіки, СРСР, Речі Посполитої, Французької Республіки та Німеччини. Зі слів правопорушника вартість монет складає 1250 грн.

Згідно з законодавством України переміщення історичних та культурних цінностей здійснюється із поданням відповідних дозвільних документів. Громадянин Канади не дотримався правил перетину кордону, а тому отримав протокол про порушення митних правил.

Монети вилучено і передано для зберігання на склад митниці.

Справжню історичну  та культурну цінність вилученого буде встановлено за результатами експертного дослідження. У випадку підтвердження  історичної значущості монет, вони будуть передані до одного із музеїв.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.