Колесніченко видав збірник про УПА та ОУН

В Україні видано збірник наукових статей сучасних західних вчених "ОУН і УПА: дослідження про створення "історичних" міфів".

Про це повідомив народний депутат України від Партії регіонів, співголова Міжнародного антифашистського фронту Вадим Колесніченко.

За словами Колесніченка, у збірник увійшли стаття "ОУН, УПА і Голокост: дослідження про створення історичних міфів" шведа Пера Андерса Рудлінга, який уже кілька років займається дослідженням діяльності ОУН і УПА в Європі, і робота "Фашистський герой в демократичному Києві" американця Тімоті Шнайдера (очевидно, йдеться про Тимоті Снайдера - ІП), який є професором Єльського університету.

Депутат навів цитату з роботи Снайдера: "Бандера мав на меті зробити з Україною однопартійну фашистську диктатуру, без національних меншин. Під час Другої Світової війни його послідовники вбили багато поляків і євреїв. Чому президент Ющенко, лідер демократичної помаранчевої революції, хоче реабілітувати таку фігуру? "

У книгу також включено конспект лекцій на тему "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста і пам'ять про нього" молодого німецького історика, аспіранта Гамбурзького університету Ґжеґожа Россолінського-Лібе.

Повідомляється, що даний збірник статей є другим виданням із серії "Історична правда", заснованої Міжнародним антифашистським фронтом у 2011 році.

Тираж видання складає 10 тис. книг українською та російською мовами, поширюється безкоштовно, доступний в електронному вигляді на сайтах даної організації та об'єднання "Російськомовна Україна".

Серія виходить за підтримки Міжнародного благодійного фонду "Дніпро-Січ".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.