КУЛИНЯК УЖЕ РОЗБАЗАРЮЄ СПАДЩИНУ ВОЗНИЦЬКОГО?

Полотна ХVII століття, які врятував від руйнування Борис Возницький, можуть покинути Львівську картинну галерею.

Про це повідомляє "ZIK".

Два великі батальні полотна Альтамонте, під які покійний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький спеціально реконструював експозиційні приміщення у Золочівському та Олеському замках, міністр культури України Михайло Кулиняк має намір передати Римо-католицькій церкві.

Джерело, наближене до влади, повідомило, що завтра очікується візит до Львова міністра культури України Михайла Кулиняка та очільника департаменту культурної спадщини міністерства культури України Андрія Вінграновського.

Згадані державні мужі прибувають, аби узгодити, зокрема із польською стороною, передачу костелу святого Лаврентія у Жовкві, що належить Римо-католицькій церкві, двох нещодавно відреставрованих унікальних батальних полотен, котрі є фондовими експонатами Львівської національної галереї мистецтв.

Ця звістка занепокоїла не тільки працівників галереї, а й усіх людей, котрим були відомі плани Возницького демонструвати згадані полотна в Олеському та Золочівському замках.

Нагадаємо, фрагмент із недавнього інтерв’ю Героя України Бориса Возницького:  

“Битва під Віднем” через неналежне зберігання була у жахливому стані вже в середині ХІХ століття. Тож можна лише уявити, який вона мала вигляд у 60-х роках, коли ми демонтували картину із Жовківського костелу святого Лаврентія, де не було належного температурно-вологісного режиму.

Після реставрації Овсійчука, “Битва під Віднем” прикрашала Олеський замок, щоправда, ми показували лише частину змотаної у рулон картини. А “Битва під Парканами” майже 30 років навіть не розмотували!

Три роки тому відбулася нова реставрація. Львівські реставратори разом з польськими колегами спочатку зняли прогниле полотно, а оригінал наклеїли на нове, застосовуючи високоякісні реставраційні технології. Також розчистили шар усіх замальовок. Завдяки цьому двом картинам вдалося повернути їх первісний вигляд. Європейський Союз виділив на реставрацію близько 4 млн євро.

Картину “Битва під Віднем” виставлять в Олеському замку, а другу – в Золочівському. Наразі в музеях піднімають стелю, аби полотна помістилися на всю довжину”.

Твори придворного художника короля Яна III Собеського Мартіно Альтомонте (1657-1745) “Битва під Віднем”(806 х 833 см)та “Битва під Парканами” (886 х 782 см) з жовківського костелу Святого Лаврентія, врятовані свого часу Борисом Возницьким від загибелі, належать українській державі в особі Львівської національної галереї мистецтв і безцінним та унікальним прикладом батального живопису.

У 2008 році картини були перевезені до Варшави на реставрацію, після якої їх демонстрували в тамтешньому Музеї архітектури.

Легендарний музейник, голова Львівської галереї мистецтв Борис Возницький загинув 23 травня у віці 86 років.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.