Спецпроект

В Казахстані упорядковують поховання Голодомору 1930-х років

В Казахстані виявлені нові поховання жертв Голодомору.

Про це повідомляє Tengri News із посиланням на Національний архівний фонд Казахстану.

"Досі нам була відома лише четверта частина масових поховань людей, загиблих у 1930-их роки в нашій області, - зазначив представник архіву у Павлоградській області Бекмухамед Іслям. - Зараз ми підняли всі архівні документи, наші співробітники не раз виїжджали в регіони, і було встановлено місце розташування ще більше трьох десятків поховань".

За словами чиновника, зараз на кожному похованні встановлюються спеціальні таблички з пам'ятним написом.

За даними архівістів, скільки конкретно людей загинуло в роки голодомору в Павлодарській області, достеменно невідомо.

"Людей ховали у братських могилах і жодних записів тоді ніхто не вів. Тільки в Іртишському  районі знаходяться два колодязі, куди скидали померлих. За приблизними даними, в кожному з них може бути до 200 осіб", - зазначив Іслям.

Кілька місяців тому президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв повідомив, що у 2012 році країна офіційно відзначатиме 80-річчя голодомору. "Від голоду в 1929-33 роках загинуло 40% казахів", - зазначив Назарбаєв.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.