В Україні створять електронні реєстри загиблих і поховань

На своєму першому засіданні в новому складі державна міжвідомча комісія з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій окреслила план заходів на поточний рік.

 

Зокрема, у липні планують приділити увагу увічненню пам’яті загиблих на території Київської області. У вересні – провести виїзне розширене засідання на Дніпропетровщині, для голів та секретарів регіональних комісій з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій.

Є намір організувати чотири виїзних наради у Львові, Київській області, Харкові та Одесі, а також підготуватися до відзначення 70-ї річниці Корюківської трагедії.

"Необхідно ухвалити базовий закон у галузі увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, розробити підзаконні акти, - зазначив замголови комісії Олександр Аліпов. - У першу чергу – створити комплексну програму пошуку та впорядкування поховань жертв. Затвердити тимчасовий порядок здійснення пошуку, ексгумації та перепоховання осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій".

За його словами, слід терміново налагодити роботу регіональних комісій. Наразі вони ефективно працюють лише у п’яти областях – Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Одеській та Харківській.

Відповідно до Указу Президента про відзначення 70-ї роковини Корюківської трагедії планується пошук, ексгумація та перепоховання її жертв, більшість могил яких досі є невідомими.

Ще одне нагальне завдання, яке зобов’язалася виконати комісія, – створити електронний реєстр жертв воєн та політичних репресій, а також реєстр їхніх поховань, як на території України, так і за її межами. З цією метою заплановано провести в липні цього року науково-практичну конференцію.

Серед не менш важливих завдань, які постають перед комісією, – виконання міжнародних зобов’язань України у галузі пошуково-меморіальної роботи.

Одним із важливих напрямів роботи має бути плідна співпраця з громадськими пошуковими організаціями, оскільки переважно саме вони здійснюють практичний пошук загиблих. Окрім того, більш тісною має стати співпраця Комісії з Державною архівною службою, Національною академією наук України та Українським інститутом національної пам’яті.

Всього за бюджетною програмою "Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій"  держбюджетом у 2012 передбачене фінансування обсягом 2 млн. грн. Половина цих коштів спрямовується на пошук, перепоховання, благоустрій та утримання місць поховання жертв війни і політичних репресій. Решта – на виконання міжнародних зобов’язань України та ведення державного обліку поховань.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.