ЮНЕСКО насварить українську владу за забудову Києва

На 36-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде розглянуте питання щодо збереження об’єктів культурної та історичної спадщини Києва: Софії Київської, прилеглих монастирських споруд та Києво-Печерська Лаври.

Відповідне питання стоїть № 90 у порядку денному сесії ЮНЕСКО в розділі 7Б, який відповідає за збереження пам’яток, повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Організація Об’єднаних Націй планує прийняти резолюцію про те, що найгірші прогнози ЮНЕСКО щодо Києва стали реальністю – забудовники зводять висотні будинки навіть в буферній зоні на схилах Дніпра.

За словами Бригинця, проект резолюції вселяє оптимізм, адже в ньому ЮНЕСКО поділяє страхи киян. В проекті резолюції сказано, що якщо Києвом не будуть прийняті термінові заходи щодо призупинення забудов вздовж Дніпра, то ландшафту схилів буде завдано непоправної шкоди.

 

Хоча кілька років тому на прем′єр-міністра України була покладена задача перевірити всі скандальні забудови в історичній частині міста, відповідно до чинного законодавства, на даний момент немає жодного дослідження монастирського ландшафту.

Незважаючи на неодноразові прохання, не був введений і мораторій на висотність будівель, зведених в зоні панорами схилів Дніпра. Відсутність механізмів захисту та планування досягло тривожного рівня.

На думку ЮНЕСКО, зменшити шкідливі наслідки на спадщину можна шляхом зміни пропонованих проектів забудови та знесення вже побудованих будівель.

Тому в ЮНЕСКО рекомендують офіційному Києву контролювати масштаб і дизайн проектів будівництва, розробити плани для буферних зон та навколишнього середовища, на основі ретельного аналізу.

Нагадаємо, в лютому цього року ЮНЕСКО пообіцяв звернутися до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.