Спецпроект

Волинські "регіонали" кажуть, що не хотіли реабілітації УПА

Депутати фракції партії регіонів Волинської облради запевняють, що не голосували за звернення до Верховної Ради про визнання учасниками бойових дій воїнів ОУН-УПА, а результати голосування пояснюють тим, що відбувся збій системи "Рада".

Про це йдеться в заяві фракції, опублікованій на офіційному сайті обласної організації ПР.

Нагадаємо, 21 червня 2012 року Волинська обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради України із проханням визнати вояків ОУН-УПА учасниками бойових дій під час Другої світової війни і ратифікувати резолюцію ПАРЄ про засудження нацизму і комунізму.

Це рішення підтримали зокрема й 10 депутатів від Партії регіонів.

Після того заступник голови фракції Партії регіонів у парламенті Михайло Чечетов зазначив, що остаточне рішення щодо цих депутатів партія прийме лише після того, як детально вивчить, як відбувалося згадане голосування і обговорить це питання на раді фракції.

У своїй заяві волинські "регіонали" пояснюють, що через збій системи "Рада" спрацювали картки кількох депутатів фракції на підтримку рішення, хоч депутати фактично не голосували за поданий проект.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.