В Києві говоритимуть про сталінські злочини в західній історіографії

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні організовує публічну подіумну дискусію "Відображення репресій та інших злочинів радянського тоталітарного режиму в пострадянській та західній історіографії й архівній справі".

Під час вивчення злочинів сталінізму постає багато проблем, пов’язаних із закритістю архівів в країнах колишнього СРСР, із інтерпретацією архівних матеріалів, із їх декласифікацією.

При цьому західні архівісти та історики мають дещо інший погляд на радянський період історії, ніж
фахівці з країн колишнього Радянського Союзу.

Про всі ці питання буде йтися на дискусії. 

Час і місце заходу: 19 липня 2012 року, з 18:00 у Великій вітальні Будинку учителя, за адресою: вул. Володимирська, 57, 3 поверх. Початок реєстрації о 18:00.

Охочих взяти участь у дискусії просять підтвердити свою участь. Телефон для довідок: (044) 279 98 58.

Питання до обговорення:

- З якими проблемами стикаються дослідники історії репресій в Радянському Союзі на
заході та в країнах колишнього СРСР? Чому існують дві різні парадигми в західній та
пострадянській історіографії цього періоду? В чому вони полягають?

- Проблема відкритості пост-радянських архівів в різних країнах колишнього СРСР:
законодавчі бар’єри, захист приватності та суспільна значущість архівних даних,
знищення архівних матеріалів, проблема джерел, їх інтерпретації та декласифікації

- Парадигма західної історіографії радянської історії та репресій: дуалізм Холодної війти,
ревізіонізм та пост-ревізіонізм

- Цифровий архів Сталіна як приклад співробітництва між західними та пострадянськими
істориками та архівістами.

Головний доповідач: Вадим Стакло, Цифровий архів Сталіна, Єльський університет,
США.

Дискутанти: Сергій Кокін, заступник начальника Архіву СБУ, Каріна Коростеліна, професор університету Джорджа Мейсона (США), Аліна Шпак, історик (Україна).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.