Комуніста на "Порше" не пустили в Литву за серп і молот. ФОТО

Литовські прикордонники не пропустили в країну Porsche 996 з білоруськими номерами. Причиною стало те, що машина була прикрашена радянською символікою - на червоному капоті зображені жовтий серп, молот і зірка.

Про це повідомляє "Хартыя-97" з посиланням на delfi.lt.

Документи 26-річного господаря машини, який намагався перетнути білорусько-литовський кордон на КПП "Лаворішкес", були в порядку.

У Литві заборонено публічно демонструвати радянську і нацистську символіку, тому прикордонники повідомили білорусу, що його машина не може потрапити на територію країни.

Білоруському комуністу запропонували продовжити подорож пішки або на автобусі. Чоловік відмовився, тому йому видали відмову у в'їзді на територію країни.

Нагадаємо, демонстрація або розповсюдження радянської чи нацистської символіки в Литві карається штрафом у розмірі 500-1000 літів (180-350 доларів).

Як відомо, минулого тижня у Вільнюсі затримали ювеліра, який вивісив на своєму балконі в центрі міста прапор СРСР.

У червні цього року парламент Молдови заборонив використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота. 

У квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні прокуратура відмінила цю заборону.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний прапор можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.