Спецпроект

Молдова заборонила на своїй території комуністичну символіку

Прийнятий молдавським парламентом закон засуджує "тоталітарний комуністичний режим у Молдавській РСР, що скоїв злочини проти людства", а також забороняє використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота.

Про це повідомляє ZN.ua.

За закон проголосували 53 депутати від правлячої коаліції, а також незалежний депутат Міхай Годя.

Проти голосували представники опозиційної Партії комуністів республіки Молдова, а також депутати від Партії соціалістів і представники депутатської групи під керівництвом Вадима Мішина (нещодавно вийшли з компартії, але при цьому залишилися в опозиції).

Законопроект був запропонований Ліберальною партією Молдови (однією з партій, що входять у правлячу коаліцію). Він заснований на роботі "комісії з вивчення тоталітарного комуністичного режиму", створеної в 2010 році.

Документ "засуджує тоталітарний комуністичний режим в Молдавській РСР, який скоїв злочини проти людства, а також дії всіх осіб, які брали участь у скоєнні злочинів комуністичного режиму".

Окрім того, законопроект забороняє використовувати на території республіки комуністичні символи (як приклад згадані серп і молот). При цьому уточнюється, що заборона поширюється тільки на використання цієї символіки у політичних цілях. Також заборонено "пропагувати тоталітарні ідеології".

У Молдові при владі перебуває ліберально-демократична коаліція, що складається з кількох партій. Найбільшою опозиційною партією є Партія комуністів республіки Молдова, очолювана колишнім президентом Володимиром Вороніним. Символами ПКРМ є серп і молот, а також розкрита книга.

В історії Молдови вистачає радянської символіки - в гербі Молдавської РСР, приміром, поруч із пшеницею, кукурудзою і виноградом є класичні серп і молот із зіркою

Для того, щоб набути чинності, закон про заборону комуністичної символіки повинен ще пройти затвердження у президента. Щоправда, навіть якщо глава країни поверне документ до парламенту, депутати можуть прийняти його повторно (і в цьому випадку президент буде зобов'язаний його підписати).

Нагадаємо, у квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний "прапор Перемоги" можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Дивіться також:

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

Європейський суд не дозволив реєструвати радянську символіку як бренд

Грузія розпочала люстрацію і заборонила свастику, серп і молот

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Польща нагадала російським фанам - за серп і молот можуть посадити

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.