Росія оголосила українського журналіста та історика persona non grata

Учаснику української делегації до Карелії журналістові Сергієві Шевченку не дозволили в'їзд на територію Російської Федерації.

Про цей інцидент повідомляє сайт Товариства "Меморіал". Кілька днів тому в традиційну прощу до місця загибелі видатних представників національної інтелігенції у Карелії вирушили 28 осіб.

В урочищі Сандармох Медвежегорського району майже 75 років тому - в листопаді 1937-го за чотири дні таємно ростріляли 1111 в'язнів соловецького етапу.

Серед замордованих - цвіт українського відродження початку ХХ ст. - письменники Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, режисер Лесь Курбас, історик Сергій Грушевський (брат президента УНР Михайла Грушевського), урядовці УНР, громадські й церковні діячі, вчені, військові. 

Де наші кістки - там і Україна. Враження учасника Соловецької прощі

На яких підставах відмовили у в'їзді Сергію Шевченку, наразі не відомо. На всі питання прикордонники відказували, що не зобов'язані нічого пояснювати.

До цього жодних проблем з перетином кордону журналіст не мав: він сім разів відвідував Карелію, зокрема й Соловки, є автором низки книг про трагедію Сандармоху, а також численних статей в періодиці.

Питання до російського МЗС, яке в односторонньому порядку застосувало "чорні списки" - таємний перелік громадян України, перебування яких на території Російської Федерації небажане.

1111 трупів. Повний список розстріляних під Сандармохом

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.