"Історична Правда" запускає музейний проект спільно з фондом Ахметова

"Історична Правда" відкриває сторінку, присвячену моніторингу ситуації в музейній галузі України і можливості модернізації наших музеїв. Серед іншого, ми стежитимемо за перебігом проекту Фонду Ахметова "Динамічний музей".

Адреса сторінки - www.istpravda.com.ua/themes/museum

Ця сторінка - спільний інформаційний проект "Історичної Правди" і фонду Ріната Ахметова "Розвиток України", створений для моніторингу ситуації в музейній галузі України.

Зокрема, ми висвітлюємо перебіг проекту "Динамічний музей" (ініціатор - Фонд "Розвиток України"), в рамках якого один із українських музеїв отримає грант на загальну суму до 10 млн гривень.

Сторінка є одним із тематичних підпроектів "Історичної Правди". Торік з'явилася тематична сторінка "Голокост від куль". Найближчим часом відбудеться запуск іще однієї тематичної сторінки - вона присвячена Голодомору 1932-33 років і створюється на пожертви громадян.

Зайти на музейну сторінку можна, клікнувши на виділене червоним гіперпосилання в головному рубрикаторі ІП.

Про інтернет-сторінку "Динамічний музей"

Інтернет-сторінка "Динамічний музей" присвячена ситуації з українськими музеями і можливості їхньої модернізації. Нещодавні кадрові скандали привернули увагу суспільства до цієї теми - і тепер її варто чітко проартикулювати.

Залучені редакцією експерти і журналісти писатимуть про проблеми і потенціал галузі, про закордонний досвід, про кадрову ситуацію і нагальні реформи. Ми стежитимемо за новинами музейної справи і оперативно їх повідомлятимемо. А очима наших фоторепортерів читач побуває у залах вітчизняних музеїв.

Важлива складова нашої роботи - висвітлення перебігу проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний музей", в рамках якого один із українських музеїв отримає 10 млн гривень на розвиток і модернізацію.

Запрошуємо до взаємовигідної співпраці музейників та журналістів. Пишіть на пошту solodko на gmail.com

Про проект підтримки музеїв "Динамічний музей"

Проект Фонду Ріната Ахметова "Динамічний музей" спрямований на модернізацію та активізацію ролі музеїв у суспільстві. В рамках проекту один із українських музеїв отримає грант на загальну суму до 10 млн гривень.

Музей-реципієнт обиратиметься незалежною експертною радою з українських та провідних міжнародних фахівців. Зокрема, до складу Експертної ради входять президент Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Ханц-Мартін Хінц та президент Європейського музейного форуму Міхаіл Ґнєдовскій.

Яка мета проекту "Динамічний музей"?

Проект покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових) тощо.

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Чому виник проект "Динамічний музей"?

Працюючи у музейній царині з 2005 року, фонд пересвідчився, що однією з важливих умов існування цікавих, динамічних музеїв, що здатні реалізувати свою місію, є перегляд та оновлення підходів до музейної роботи, в тому числі й роботи з відвідувачами.

Часто глядач стикається із застарілими експозиціями й методами роботи музею, котрі не відповідають світовідчуттю сучасної людини, а сама комунікація відбувається вже архаїчною мовою. Відтак, варто спробувати змінити такий стан справ, оскільки музей нині ризикує програти битву за уми не лише з індустрією розваг, але й з іншими інститутами культури (від осередків сучасних художніх практик до соціальних мереж).

Ми прагнемо працювати заради оновлення музеїв, їхньої модернізації та підвищення ваги для суспільства загалом.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.