"Вікіпедія" проводить конкурс з фотографування історичних місць

З 1 до 30 вересня триватиме міжнародний фотоконкурс "Вікі любить пам'ятки 2012".

Про це повідомив координатор конкурсу "Вікі любить пам’ятки" в Україні, член правління ГО "Вікімедіа Україна" Андрій Бондаренко.

Тисячі людей у більш ніж 30 країнах зможуть завантажити фотографії історичних місць, пам’яток історії і культурної спадщини, щоб зробити їх доступними під вільною ліцензією у Вікісховищі – базі даних зображень онлайн-енциклопедії "Вікіпедія".

Організаторами конкурсу є регіональні відділення Фонду "Вікімедіа" в різних країнах світу,

Мета цього конкурсу – зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити ці світлини для використання у статтях інтернет-енциклопедії Вікіпедія.

У 2011 році в конкурсі "Вікі любить пам'ятки" взяли участь понад 5000 фотографів із 18 країн Європи, вони завантажили понад 168 000 фотографій.

Цього року конкурс буде відбуватися майже у двічі більшому числі країн. Тому оганізоатори очікують, що фото завантажать понад 10 000 добровольців.

Україна бере участь у конкурсі "Вікі любить пам'ятки" вперше.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" підготувала перелік із 30 000 пам’яток культурної спадщини України. Серед них як всесвітньовідомі – Софія Київська, Києво-Печерська Лавра тощо, так і маловідомі, але не менш привабливі – дерев'яні церкви, палаци й садиби, помешкання видатних діячів минулого, меморіали. Найбільші списки таких пам’яток вдалося зібрати у Києві, Львові та Одесі.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися на Вікісховищі – одному зі сестринських проектів Вікіпедії, вказавши чинну електронну адресу. Завантажити власні світлини пам’яток у своєму місті, селищі, селі або районі до Вікісховища можна з 1 до 30 вересня. Завантажувати можна свіжі фотографії, зроблені протягом цього періоду, а також зроблені раніше, але досі ніде не опубліковані.

Автори найкращих фотографій, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, будуть визначатися в середині жовтня.

У кінці жовтня міжнародне журі розгляне фотографії, які перемогли в національних конкурсах.

У листопаді 2012 року планується фотовиставка робіт і нагородження переможців конкурсу у приміщенні освітньої корпорації "Майстер-Клас".

Найкращі 10 світлин у світовому масштабі і переможець будуть оголошені на початку грудня. Головний приз – фото-тур у Гонконг для участі в "Вікіманії 2013" – щорічному зібранні редакторів "Вікіпедії", фотографів і співробітників.

Із додатковою інформацію про конурс і премії можна ознайомитися на сайті фотоконкурсу та його українському аналогові.

Оскільки фотографії надаються авторами під вільною ліцензією, вони не залишаться на полиці або на виставках для платного доступу. Вони будуть доступні для популярної онлайн-енциклопедії "Вікіпедія" і багато з фотографій будуть використані в її статтях.

Будь-хто в світі зможе використати ці фотографії багаторазово для будь-яких цілей.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.