АНОНС: Забужко і В'ятрович говоритимуть про історію та літературу

В колишній в'язниці НКВД і Гестапо – “Тюрмі на Лонцького”, яка є місцем, де розгортаються події роману Оксани Забужко “Музей покинутих секретів” та книг Володимира В'ятровича “Історія з грифом “Секретно”, письменниця та історик розмовлятимуть про таємниці минулого, творчості та архівів.

Розмова на перехресті історії та літератури "Музей відкритих секретів" із Оксаною Забужко та Володимиром В’ятровичем відбудеться 14 вересня о 19.00 год. у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" (Львів), 2-й поверх, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова).

  • Які секрети треба було відкрити, щоб з'явився “Музей покинутих секретів”? Наскільки популярною є в світі історична проза?
  • Що більше впливає на формування уявлення про минуле: історичне дослідження чи художня література? Які сюжети української історії найбільше надаються до втілення в літературі?
  • Чи потрібно переписувати історію і чи можна зафіксувати минуле? Чи ідеї, які формували минуле століття, можуть змінювати теперішню реальність, чи їх варто сприймати лише як музейний експонат?
  • Наскільки добрий історик має стати письменником і наскільки добра письменниця має бути істориком? Якщо конструювати альтернативну історію – коли і який українцям слід було зробити інший крок, щоб ХХ століття було інакшим?

На ці та інші питання впродовж години спробують дати відповіді сучасний класик української літератури Оксана Забужко та історик Володимир В'ятрович, який розпочав розсекречування архівів КГБ.

 

Розмову модеруватиме журналістка ТВі Юлія Банкова.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.