У Львові відбудеться міжнародна конференція про акцію "Вісла"

29 вересня 2012 року у Львові відбудеться міжнародна науково-практична конференція "Акція "Вісла" - завершальний етап депортації українців Польщі. Історична спадщина і суспільна свідомість".

Про це повідомляють Lemky.com.

Організатори:

- Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства "Лемківщина"
- Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації
- Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

Програма заходу:

ДОПОВІДІ:

Військово-політична операція "Вісла": передумови, хід та соціально-політичні наслідки.    
Микола ЛИТВИН (Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Акція "Вісла" - завершальний етап ліквідації української меншини у повоєнній Польщі.     Володимир СЕРГІЙЧУК (Центр українознавства Київського національного університету ім.Т.Шевченка, Академія вищої школи України)

Депортація українців з території Лемківщини та Надсяння у 1944 - 46 рр.
Володимир КІЦАК (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Конфлікти українсько-польські в новітній історії (аспекти етнічні і соціальні).    
Богдан ГУДЬ (Інститут східноєвропейської інтеграції Львівського національного університету ім.І.Франка)

Боротьба УПА проти депортації українців Закерзоння.    
Богдан БАРАН (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Соціально-демографічний портрет депортованих українців у 40-их роках XXст.    
Ярослав КОНДРАЧ (Інстутут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Лемківщина після депортації.
Богдан ГУК(український тижневик "Наше Слово", Польща)

Соціально-економічні наслідки депортації українців.
Наталя ДАНИЛИХА (Львівський національний університет ім.І.Франка)

Духовна руйнація української аури Закерзоння.
Володимир БАДЯК (Львівська академія мистецтв)

Депортовані українці Польщі на території УРСР (кількість та місця розселення).    
Дмитро БАЙКЕНИЧ (Луганський національний педагогічний університет ім.Тараса Шевченка)

КРУГЛИЙ СТІЛ
"Етнополітичні та соціально-культурні наслідки депортації українців 1944-1951 рр."

У конференції також беруть участь:
Михайло Брегін, Олександр Венгринович, Степан Гладик, Петро Сокол,Ольга Бенч, Іван Дмитрович Щерба, Іван Омелянович Щерба, Степан Павлюк, Ольга Кровицька, Володимир Середа, Іван Банащук, Григорій Горох, Петро Касачевич, Василь Коржук, Ігор Дуда, Степан Криницький, Ігор Калинець, Роман Лубківський, Олег Микита, Василь Косів, Роман Яців, Микола Горбаль, Ростислав Новоженець, о.Богдан Прах, о.Анатолій Дуда, о.Мирон Михайлишин, Мар’ян Райтар Ярослав Каменецький, Іван Красовський, Василь Мулеса, Володимир Одрехівський, Світлана Говенко, Орест Чабан, Іван Челак, Степан Кищак, Галина Щерба, Петро Гандяк, Андрій Стадник, Петро Когут, голови міських і районних осередків Всеукраїнського товариства "Лемківщина".

Адреса проведення конференції:
м. Львів, вул.Листопадового Чину, 6, Будинок вчених
Початок об 11:00.

Детальніше про акцію "Вісла" читайте на ІП

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.