Спецпроект

Реконструкцію історичного музею в Харкові зупинено через вибух. ФОТО

У харківському Історичному музеї припинені роботи по спорудженню нової прибудови. Роботи довелося припинити через вибух по вулиці Слинько, 2б, куди були перекинуті майстри з музею. У прибудові має розміститися Музей сучасного мистецтва.

Про це пише агентство Медіапорт

Робочі закінчили монтувати металеву основу майбутньої прибудови. Вже видно, де будуть сходи і ліфт. Підйомник повинен доставляти відвідувачів на дах - там обладнали оглядовий майданчик. А в самому музеї закінчили міняти вікна - їх у будівлі 150.

Харківський історичний музей на реконструкції

Коли поновляться роботи, будівельники займуться склінням, потім будуть облаштовувати приміщення всередині. Архітектори ще мають вирішити питання, в який колір перефарбовувати Історичний музей. Остаточний варіант "забарвлення", досі не визначений.

Варіанти нового кольору Історичного музею

 

Реконструкція історичного музею обійдеться Харкову в 64 мільйони гривень. Передбачаються роботи з реконструкції існуючої будівлі, а також будівництво прибудови зі скла. Термін виконання робіт - до кінця 2014 року.

Харківський історичний музей веде свою історію від створеного 1920 р. Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, який у 1920–1922 рр. очолював відомий український історик, етнограф та громадський діяч академік М. Ф. Сумцов. У 1920–1930 рр. музей став регіональним центром вивчення традиційних та сучасних явищ культури та побуту, а також першим українським музеєм у Харкові, що мав за мету широку популяризацію надбань національної культури.

На початку 1930-х років Музей Слобідської України було перейменовано на історичний, докорінно змінилася його структура, було оновлено кадровий склад співробітників. Значну частину художньої колекції було передано до Української художньої галереї. На початку 40-х років Харківський історичний музей став одним з найкрупніших в Україні, його збірки нараховували понад 100 тис. предметів.

З 1990-х років Історичний музей розташований в будівлі колишнього ломбарду, збудованому в 1908 за проектом архітектора Б. Корнієнка. Будівля є архітектурним пам'ятником і одним з елементів архітектурного ансамблю Університетської вулиці і Університетської гірки.

Проект реконструкції музею і площі Конституції

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.