У Київ приїде русинський історик Павло Маґочій

21 вересня о 17.00 у Будинку вчених НАНУ відбудеться зустріч із канадсько-американським науковцем, очільником кафедри українознавчих студій у Торонтському університеті, професором Павлом-Робертом Маґочієм.

Про це повідомляє видавництво "Критика".

Під час зустрічі проф. Маґочій представить українське видання своєї науково-популярної книжки "Ілюстрована історія України", яка нещодавно вийшла у видавництві "Критика".

За повідомленням видавницства, "Ілюстрована історія України" – це популярний, проте зіпертий на міцному академічному ґрунті синтез, що має на меті не тільки дати широкій аудиторії стислий, захопливий, динамічно викладений огляд історії України від античности аж до "постпомаранчевого" сьогодення, але й дослівно зобразити цю історію за допомоги детальних мап і численних ілюстрацій.  

Перед читачем постане вельми цілісний образ навдивовижу розмаїтої та багатокультурної цивілізації.

На відміну від більшости дослідників, автор дивиться на свій предмет під територіальним і мультикультурним, а не етно-національним кутом зору, і його увагу привертають, нарівні з українцями, всі народи, що колись жили на теренах нашої країни в її чинних кордонах.

Оскільки українську землю населяють різні народи, їхні історії та культурні здобутки складають український історичний процес, і події, пов’язані з кримськими татарами чи поляками, росіянами чи ромами, греками чи євреями, є частиною української історії, якщо вони відбувалися в межах сучасної України.

Зустріч відбудеться у Зеленій залі Будинку вчених НАН України (вул. Володимирська, 45–А).

Павло Роберт Маґочій - канадський історик, професор історії та політології Торонтського університету, президент Світового конгресу русинів та автор книг з історії русинів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.