Спецпроект

В Росії хочуть звільнити музеї від сплати ПДВ при купівлі експонатів за кордоном

Російські музеї зможуть зменшити свої витрати при ввезенні культурних цінностей з-за кордону. Вже з наступного року їх пропонується позбавити від необхідності платити при цьому податок на додану вартість (ПДВ).

Про це пише Российская газета.

Такі зміни передбачені в проекті закону "Про внесення змін до статті 150 Податкового кодексу Російської Федерації". Він вже внесений російським урядом до Держдуми.

Досі російські музейники при ввезенні з-за кордону картин, скульптур, предметів старовини та інших експонатів, куплених за рахунок позабюджетних джерел, зобов'язані сплачувати ПДВ. Він становить 18 відсотків від вартості самого предмета. Якщо експонати купуються за державні гроші або даруються, таке правило не діє. Звільнені від сплати ПДВ при ввезенні культурних цінностей і приватні особи. Але державу не можна вважати єдиним інвестором в культуру. Музеям надають підтримку спонсори. А нерівні умови для державних галерей і музеїв і приватників і зовсім здаються абсурдними.

За рахунок скасування ПДВ музеї зможуть заощадити великі гроші. Тільки в минулому році музеї, що знаходяться у веденні міністерства культури, придбали 121 предмет, віднесений до культурних цінностей, і заплатили за ці експонати більше 62 мільйонів рублів, повідомляється в пояснювальній записці до проекту закону. Сума податку на додану вартість, яку вони заплатили при покупці експонатів за власний рахунок, склала при цьому більше мільйона рублів. Іноді вартість навіть однієї цінної картини або скульптури може сягати кількох мільйонів. Якщо буде введена пільга, у музеїв вивільняться гроші, які можна спрямувати на закупівлю нових експонатів, спрямувати вивільнені кошти на виплати стимулюючого характеру, збільшення заробітної плати музейних працівників, розраховують автори проекту документа.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.