Спецпроект

Про те, як музей з музеєм посварились. ФОТО

Єдиний на пострадянському просторі Музей дельтапланеризму у Феодосії відстояв своє приміщення і надалі зможе приймати відвідувачів за звичним адресою.

Про це пише Kafanews.

 

Історія протистояння двох музеїв почалась з того, що представники громадської організації "Музей дельтапланеризму" заявили, що колишній директор установи Олександр Олещук, який також є засновником Музею грошей, що знаходиться під одним дахом з галереєю дельтапланерного спорту, довів його приміщення до аварійного стану. Наявні там експонати керівництво вивезло в іншу будівлю, поклавши тим самим початок нової експозиції, а за рахунок старого приміщення планувалося розширити Музей грошей.

Члени громадської організації були не згодні з переїздом і відстояли право Музею знаходитися в тій будівлі, де й колись. Врешті-решт стало відомо, що керівництво Музею грошей не тільки доклало зусиль до передислокації дельтапланерної експозиції, оголосило приміщення аварійним, але і юридично ліквідувало громадську організацію "Музей дельтапланеризму". Її колишнім членам довелося створювати організацію заново.

Відмова від переїзду вони мотивували тим, що нове приміщення знаходиться далеко від центру і не може служити для створення повноцінної виставки. На їх погляд, якщо Музей залишиться в будівлі по вулиці Куйбишева, в центральній частині Феодосії, там будуть збережені умови для теоретичних занять з дітьми.

Будівля музею - "яблуко розбрату"


У найближчому майбутньому планується провести повторне відкриття повернутого в рідні стіни музею.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.