Спецпроект

В київському резервуарі каналізації незабаром буде музей

На цьому тижні "Київводоканалу" виповнюється 140 років. На честь круглої дати комунальники за один тиждень вирішили відкрити відразу 2 тематичних музею - лічильників та каналізації.

Про це пише Українська правда. Київ.

Музей лічильників розмістився на вул. Електротехнічній, 10, в будівлі, де знаходиться діючий розрахунковий департамент. Тут покажуть сотню різних лічильників води, найстарішому з яких - 120 років! Серед "фішок" виставки - апарат, який важить воду не кубометрами і літрами, а відрами! Найцікавіше, що комунальники перевірили всі експонати на "дієвість". Виявилося, що навіть найбільш давні лічильники все ще взмозі точно відміряти воду.
 
Музей каналізації відкриється на Харківському шосе, 50а, у колишньому резервуарі насосній каналізаційній станції, в четвер, 4 жовтня. Ця експозиція буде поділена на 2 частини. Перша - історична, з величезною кількістю ретро-фото розвитку світової та київської каналізації, де відвідувачам розкажуть і покажуть перші в світі громадський туалет і систему зливів в Карфагені. Друга - технічна, де на огляд виставлять одну з найстаріших дерев'яних труб з 200-річною історією, незвичайні каналізаційні люки і навіть апарати, якими в різні часи чистили каналізацію. У вигляді бонусу - фото та інсталяції найдивніших речей, які коли-небудь знаходили під люками - від поросяти вагою в центнер до бампера від авто.
 
У перші місяці роботи вхід в обидва музеї буде безкоштовним. Щоправда, в невеликі приміщення багато відвідувачів не помістяться, але групи по 15 чоловік вже запрошують замовляти екскурсії. Після за вхід встановлять невелику плату, а виручені гроші пустять на розширення експозиції

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"