Спецпроект

"В Пирогово неефективно використовують гроші" - Рахункова палата

Рахункова палата порахувала гроші і встановила, що Національна академія наук України, а з грудня 2011 року і Міністерство культури як головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили ефективного та обґрунтованого використання 27 мільйонів ​​гривень бюджетних коштів на діяльність Національного музею народної архітектури та побуту України (в с. Пирогово під Києвом).

Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Кошти виділялися у 2008 році - I півріччі 2012 року. "Впроваджена академією система планування та використання фінансових ресурсів, які розподілялися на прикладні наукові розробки, а фактично спрямовувалися на утримання музею, свідчить про її неефективність. Зазначена схема не сприяла виконанню поставлених перед музеєм завдань з охорони, збереження, відтворення, консервації та реставрації пам'яток народної архітектури та побуту ", - сказано в повідомленні прес-служби.

Також у повідомленні говориться: "Незважаючи на більш ніж 42-річне існування музею, робота по виявленню зібраних у ньому унікальних предметів почалася лише в 2012 році. Причина - відсутність відповідної ініціативи з боку НАН України та неналежне виконання Мінкультури і музеєм своїх функцій щодо забезпечення охорони культурної спадщини. За 17 років Мінкультури так і не створило державний реєстр національного культурного надбання, і жодна колекція, яка зберігається в музеї, навіть унікальна і автентична, не має відповідного статусу ".

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.