Спецпроект

Музей наркотиків у Мексиці: тільки для військових

Кілька тижнів тому в Мехіко був відкритий музей, про який не повідомлялося в путівниках і в який доступ для туристів був закритий.

По це пише siteua.org.

10 залів в бункері міністерства оборони могли відвідувати лише військові, ті, хто щодня веде боротьбу з наркокартелями.

Лише небагатьом журналістам пощастило відвідати цю експозицію і зробити кілька фото, найчастіше таємно. В Museo del Narco, як його всі називають, виставлені для огляду амулети, фетиші, мобільні телефони і зброю, прикрашену золотом і дорогоцінним камінням.

В 10 залах, що розташувалися на 302 кв. метрах, демонструються всі хитрощі, які використовують наркоторговці для транспортування наркотиків: марихуані надають форму сирних голів, її ховають у шоколад і в черевики з подвійною підошвою.

Одним з центральних об'єктів став пістолет, що належав Амадо Карілло Фуентосу, одному із засновників наркокартелю Хуарес. Він помер в 1997 році під ножем пластичного хірурга, який повинен був подарувати наркоділкові зовсім нове обличчя. 

Ще одним важливим експонатом стала гвинтівка AR-15, що належала іншому наркобаронові - Ектору Луїсу Палма Салазару. Зарядний пристрій гвинтівки прикрашено золотою пальмою.

Також тут можна побачити куленепробивну футболку, гранатомети, автомати з лазерним наведенням, а також гвинтівки, якими користувалися селяни, захищаючись під час збору врожаю коки.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.