Спецпроект

АНОНС: розмова про УПА "Непрості питання"

B Українському католицькому університеті до 70-ї річниці від Дня створення Української повстанської армії відбудеться розмова "УПА: непрості питання".

 

Захід проводитиметься в рамках проекту "Історичні діалоги", спільно з Кафедрою нової та новітньої історії України УКУ.

Час і місце: 9 жовтня о 16:15. Львів, вул. Свєнціцького, 17, УКУ, конференц-зал, 4 поверх.

У розмові братимуть участь:

Микола Посівнич – директор благодійного фонду "Літопис УПА";

Олександр Зайцев – завідувач і доцент Кафедри нової та новітньої історії України УКУ;

Ярослав Грицак – професор УКУ, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка;

Ярослав Сватко – публіцист, головний редактор тижневику "Шлях перемоги" 1992-1996 рр.;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Якщо істина народжується з дискусії, то дискусія розпочинається із непростих запитань. Таких в історії Української повстанської армії чимало. Наша розмова дасть відповіді на декілька з них:

- Варто чи не варто було "згинути у боротьбі" за Українську Державу? Питання спротиву та колаборації…

- Чи коректно було піднімати гасло "Україна для українців" у відношенні до національних меншин?

- Волинська трагедія: прагнення реваншу?

- Як поставитись до теперішнього встановлення пам’ятників Степану Бандері?

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.